Затарасува́ти, су́ю, єш, гл.

1) Завалить хворостомъ (топь).

2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 105.