Засіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. засі́яти, сі́ю, єш, гл.

1) Засѣвать, засѣять. Почав… пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Грин. II. 47. Радимось, як городи засіваємо. МВ. ІІ. 206. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? Ном. № 9230.

2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у.

3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина. Мкр. Н. 29.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 95.