Засу́кувати, кую, єш, сов. в. засука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 103.