Заставля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. заста́витися, влюся, вишся, гл.

1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. Вх. Лем. 417.

2) Биться, побиться объ закладъ. Вх. Лем. 415.

3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 100.