Засмо́ктувати, тую, єш, сов. в. засмокта́ти, кчу́, чеш, гл.

1) Засасывать, засосать.

2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою. Черном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 98.