Засло́на, ни, ж.

1) Занавѣсъ. Н. Вол. у.

2) = Заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. Котл. МЧ. 364.

3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда. Котл. Ен. V. 60.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 97.