Засклепи́ти, плю́, пи́ш, гл.

1) Вывести сводъ.

2) Запереть, замкнуть, заключить.

3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у.

4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 96.