Засиса́ти, са́ю, єш, гл.

1) Засасывать.

2) Жалить, кусать (о змѣяхъ). Хто буде цю молитву знати… Не буде звір його поїдати, не буде гад його засисати. Грин. III. 151.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 94.