Заси́джувати, джую, єш, сов. в. заси́діти, джу, диш, гл.

1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939.

2) Насидѣть. Засиджене яйце.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 93.