Заса́джувати, джую, єш, сов. в. засади́ти, джу́, диш, гл.

1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104.

2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.).

3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. Чуб. V. 396.

4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Котл. Ен. III. 23. Засадило руку та й витягло гадюку. Гліб. 56.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 92.