Зарябіт́и, бі́ю, єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі… зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 92.