Зару́ка, ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові… заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька… положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 91.