Зарика́ти, ка́ю, єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали. К. Псал. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 89.