Запру́та, ти, ж.

1) Палка въ плетнѣ.

2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. См. Запручувати 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 86.