Про УКРЛІТ.ORG

заправляти

Заправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. запра́вити, влю, виш, гл.

1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. Запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250.

2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504.

3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301.

4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. ІII, 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257.

5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12.

6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239.

7) — но́су. Точить, отточить косу. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 85.

вгору