Запороща́ти, щу́, щи́ш, гл.

1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав.

2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 84.