Про УКРЛІТ.ORG

запона

Запо́на, ни, ж.

1) Пологъ, занавѣска. На вікнах… запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120.

2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46.

3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. Запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою… У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 83.

вгору