Запомогти́ся, жу́ся, жешся, гл.

1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у.

2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 83.