Про УКРЛІТ.ORG

запобігати

Запобіга́ти 2, га́ю, єш, сов. в. запобі́гти, біжу, жи́ш, гл.

1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить.

2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70. Запобігай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Запобіг лиха. Ном. № 1834. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Г. Барв. 271. Чого ти хотіла, того й запобігла. Чуб. V. 826.

3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. Г. Барв. 175. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п’яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. К. Досв. 28. Такої ласки можна і в цигана запобігти. Ном. № 4769.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 82.

вгору