Запако́вувати, вую, єш, сов. в. запакува́ти, ку́ю, єш, гл.

1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать.

2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Харьк. Я його запакую в Сібір. Кв. ІІ. 210.

3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 75.