За́п’я́ток, тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). Н. Вол. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п’ять: «Тютю! бери! рви за зап’яток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. Зап’я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап’яточки. Чуб. III. 95.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 87.