Занедбо́вувати, вую, єш, сов. в. занедба́ти, ба́ю, єш, гл. Оставлять, оставить безъ вниманія, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чемъ. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. Г. Барв. 316. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. МВ. ІІ. 49. Людей і слави занедбала. Котл. Ен. І. 35.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 71.