Заневірні́ти, ні́ю, єш, гл. Подурнѣть, известись, истощиться. Гак молодиця заневірніла, наче з домовиті встала.

2) Сдѣлаться дурнымъ, гадкимъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 71.