За́мі́шка, ки, ж.

1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у.

2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371.

8) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 67.