За́мітка, ки, ж.

1) Замѣтка.

2) — дава́ти. Давать понять. Кішку б’ють, невістці на замітку дають. Ном. № 3901.

3) Бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 66.