Заміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. замі́рити, рю, риш, гл. = Замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 66.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Заміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. замі́рити, рю, риш, гл. = Замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 66.