Замча́ти, чу́, чи́ш, гл. Замчать, занести. Мир. ХРВ. 24. Козацькі суда на три части розбивало! Першу часть оббивало, в тихий Дунай замчало. Лукаш. 61. О, нещаслива доле ти звеліла орді в турещину мене замчати. К. ЦН. 214. Вхоплено й замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. ХП. 130.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 70.