Замуро́вувати, вую, єш, сов. в. замурува́ти, ру́ю, єш, гл.

1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50.

2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха… замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 70.