Замуркота́ти, чу́, чеш, гл.

1) Замурлыкать.

2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 70.