Замо́тувати, тую, єш, сов. в. замота́ти, та́ю, єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав’язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 69.