Замигті́ти, чу́, ти́ш, гл.

1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5.

2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 64.