За́мах, ху, м.

1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. Н. Вол. у. Одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. Під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднѣпр. у.

2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 63.