Замару́дити, джу, диш, гл.

1) Утомить скучнымъ.

2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 63.