Зама́зувати, зую, єш, сов. в. зама́зати, жу, жеш, гл.

1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав’язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102.

2) Запачкивать, запачкать.

3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 62.