Залю́блюватися, лююся, єшся, сов. в. залюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Чуб. V. 540. Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було. Котл. Н. П. 344.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 61.