Залива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл.

1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. Чуб. V. 67. Залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. Мир. ХРВ. 130.

2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. К. Досв. 61. Зали́тися кро́в’ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров’ю. Ком. І. 8.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 58.