Зала́зити, жу, зиш, сов. в. залі́зти, лі́зу, зеш, гл.

1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642.

2) Только несов. в. Запачкать, лазая.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 57.