Закуйо́вдити, джу, диш, гл.

1) Перепутать, взбить (волоса).

2) Сдѣлаться мятели. Оце б’є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 56.