Закраша́ти, ша́ю, єш, сов. в. закра́сити, шу, сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. К. Ор. (ЗОЮР. ІІ. 262). Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Мет. 260. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? К. Досв. 141. Скрипки й цимбали закрасили шовком. Мкр. Н. 24. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Мил. 74. Хата рушниками закрашена. Г. Барв. 180. Хатки, садочками закрашені. Мир. ХРВ. 99. Одна чорнобрива, та всіх закрасила. Грин. III. 475.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 54.