Закра́пати, паю, єш, гл.

1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77.

2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 54.