Зако́шувати, шую, єш, сов. в. закоси́ти, кошу́, сиш, гл.

1) Начинать, начать косить.

2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. Грин. III. 142.

3) Зарабатывать, заработать косьбою.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 54.