Закльо́вувати, вую, єш, сов. в. заклюва́ти, клюю́, є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 50.