За́кла́д, ду, м.

1) Основаніе, фундаментъ.

2) Учрежденіе, заведеніе.

3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ.

4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. Би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Ном. № 12593. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Ном. № 12595. Боже борони йти в заклад. Ном. № 12594.

5) На закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. Н. Вол. у.

6) За́кладом. Тихо, не спѣша. за́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. Уман. у. За́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 48.