За́ки нар. Пока. Велю коням оброк дати, возниченькам постояти, заки мати прийде з саду. Мет. 226. Заки я схаменулась, — його вже й немає. МВ. (О. 1862. III. 60).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 47.