Закато́ваний, а, е.

1) Замученный истязаніями, пытками.

2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 46.