Зака́сувати, сую, єш, сов. в. закаса́ти, са́ю, єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані. МВ. ІІ. 176.

Закасува́ти, су́ю, єш, гл.

1) Превзойти. Мін буланий навзаводах закасував його мишатого.

2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 46.