Займа́ння, ня, с.

1) Троганіе.

2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк.

3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 43.