Зазу́блюватися, лююся, єшся, сов. в. зазуби́тися, блю́ся, бишся, гл.

1) Покрываться, покрыться зазубринами. Ніж зазубився.

2) Впиваться, впиться (зубами). Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 42.