Зазлости́ти, щу́, сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 41.