Зажива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зажи́тися, живу́ся, ве́шся, гл.

1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. Левиц. І. 406.

2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Грин. II. 250.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 38.